у свині

1. n

1) барбекю; цілком засмажена туша (свині тощо)

2) амер. пікнік

3) шашличня

2. v

1) смажити тушу (свині тощо)

2) смажити кусочками на рожні (м'ясо тощо)

3) сушити на сонці

* * *

1) барбекю, засмажена цілою туша (бика, свині)

2) барбекю, печеня на рожні ( типу шашлику)

3) пікнік або прийом на відкритому повітрі, під час якого гостей пригощають м'ясом, смаженим на рожні

4) aмep. ресторан типу шашличні

5) заст. рама з рожном (для смаження, в'ялення або копчення туші); рама ліжка; настил для сушіння кавових бобів

1) смажити цілим (бика, барана); смажити (м'ясо, рибу) скибочками на рожні

2) заст. сушити на сонці ( боби)

1) калюжа, у якій валяються свині

2) амер. заглиблення в землі; невеликий яр

* * *

1) калюжа, у якій валяються свині

2) aмep. заглиблення в землі, приярок

1) свинарня

2) свині

3) свинство

* * *

1) свинарник

2) свині

3) свинство

1. n амер.

1) рило (свині)

2) розм. морда, ніс; пика

3) гримаса

4) розм. сноб; задавака

2. v амер., розм.

третирувати (когось); ставитися звисока (до когось)

* * *

1) рило ( свині)

2) cл. ніс, рило; морда, пика

3) гримаса

4) = snook II

5) сноб, задавака

1. n

1) крутіння; скручування; сукання

2) вигин, згин; поворот

3) вузол; петля

4) кручена вірьовка; шнурок; кручена нитка; джгут

5) грубий сорт тютюну

6) кручений хліб

7) хвіст завитком (у свині тощо)

8) поворот убік; відхилення

9) місце повороту

10) перекручення, викривлення

11) вивих

12) особливість (характеру тощо)

13) обман

14) розм. змішаний напій

15) розм. добрий апетит

16) вульг. жінка

17) кручений м'яч (теніс)

18) твіст (танець)

19) тех. хід (витка)

2. v

1) крутити; сукати; скручувати, сплітати

2) сплітатися, переплітатися, скручуватися

3) витися, звиватися, згинатися

4) викручувати (руки); стискати; давити; ламати

5) пробиватися з труднощами; змінювати напрям

6) завдавати болю

7) викручувати (білизну)

8) кривити (обличчя)

9) перекручувати; спотворювати

10) обертати, крутити, повертати

11) обертатися, крутитися, повертатися

12) обвивати, обмотувати

13) вплітати

14) обдурювати

15) розм. їсти з апетитом, уминати

* * *

1) кручення; сукання; скручування

2) вигин, поворот; a twist in a road [in a stream]вигин дорогі [струмка]; вигин, кривизна

3) кручений мотузок; шнурок, палять; кручена нитка; вузол; скручування ( проволки в жилі кабелю); а горе full of twists мотузок з безліччю петель або вузлів; система нарізу (у каналі стовбура пістолета, знаряддя); a rifle with great twist рушниця з крутою нарізкою; скручений паперовий пакет, фунтик; грубый сорт табака ( отримуваний з скрученого сухого листя); витий хліб; a bread twist, a twist of bread вита булочка; цедра, що вичавлюється в напій

4) поворот убік; відхилення (перен.); the twist of a billiard bait відхилення більярдної кулі; a twist toward the new policy поворот до нової політики; несподіваний або химерний поворот; зигзаг

5) особливість

6) прийом; трюк, фокус

7) спотворення ( сенсу)

8) вивих

9) обман; a -in ones nature нещирість, нечесність; зіпсованість

10) твіст ( танець)

11) вовчий апетит

12) змішаний напій

13) вульгарна жінка, "спідниця"

14) cпopт. кручений м'яч; закручування м'яча

15) cпeц. торсіонна напруга; момент, що обертається

••

1) крутити, скручувати, викручувати

2) додавати скручуванням або згинанням певної форми; скручувати, згортати, згинати

3) спотворювати, кривити ( обличчя)

4) повертати

5) обертати, вертіти

6) обвивати; обмотувати

7) вплітати; a few wild flowers were twisted in her hair в її волосся були вплетені польові квіти

8) витися; згинатися; звиватися

9) танцювати твіст

10) обдурювати

11) їсти з апетитом

12) зв'язувати, сполучати

1. n

1) калюжа; болітце; місце, де валяються тварини (свині тощо)

2) валяння, качання

3) яма, заглиблення; вибоїна

4) поет. хвилі; морська пучина

2. v

1) валятися, качатися, борсатися

2) перен. купатися (в славі); насолоджуватися

3) перен. загрузати, утопати (в чомусь — in)

4) хитатися на хвилях (про судно)

5) накочуватися (про хвилі)

6) дути поривами (про вітер)

7) підніматися, здійматися, вириватися (про дим тощо)

8) іти хитаючись (перевальцем); шкандибати

и Итти

1) іти (н. вр. іду, ідеш, прош. вр. ішов, ішла, а после гласной йти, йду, йдеш, йшов, йшла…). [Ішов кобзар до Київа та сів спочивати (Шевч.). Не йди туди. Куди ти йдеш не спитавшись? (Шевч.)]. -ти в гости - іти в гостину. -ти пешком - іти пішки, піхотою. Кто идёт? - хто йде? Вот он идёт - ось він іде. -ти шагом - ходою йти, (о лошади ещё) ступакувати. Иди, идите отсюда, от нас - іди, ідіть (редко ідіте) звідси, від нас. [А ви, мої святі люди, ви на землю йдіте (Рудан.)]. Иди! идите! (сюда, к нам) - ходи, ходіть! іди, ідіть! (сюди, до нас). [А ходи-но сюди, хлопче! Ходи до покою, відпочинь зо мною (Руданськ.). Ходіть живо понад став (Руданськ.)]. Идём, -те! - ходім(о)! [Ходім разом!]. -ти куда, к чему (двигаться, направляться по определённому пути, к определённой цели) - простувати (редко простати), прямувати, братися куди, до чого (певним шляхом, до певної мети). [Пливе військо, простуючи униз до порогів (Морд.). Простали ми в Україну вольними ногами (Шевч.). Коли прямує він до сієї мети без думки про особисту користь… (Грінч.). Що мені робити? чи додому, чи до тестя братись (Г. Барв.)]. Он смело идёт к своей цели - він сміло йде (прямує, простує) до своєї мети. -ти прямо, напрямик к чему, куда - простувати (редко простати), прямувати, прямцювати, іти просто, навпростець, (диал.) опрошкувати до чого, куди. [Хто простує (опрошкує), той дома не ночує (Номис). Не прямує, а біжить яром, геть-геть обминаючи панську садибу (М. Вовч.). І не куди іде він, а до них у ворота прямцює (Свидн.). Ми не лукавили з тобою, ми просто йшли, у нас нема зерна неправди за собою (Шевч.)]. -ти первым, впереди - перед вести, передувати в чому. [Герш вів перед у тім скаженім танці і весь увійшов у спекуляційну гарячку (Франко). У торгу передували в Київі Ормени (Куліш)]. -ти на встречу - назустріч кому, устріч, устріть, навстріч кому іти, братися. [Раденька вже, як хто навстріч мені береться (М. Вовч.)]. Идти за кем, чем - іти по кого, по що. Я иду за лекарством - я йду по ліки. -ти за кем, вслед за кем - іти за ким, слідком (слідком в тропи) за ким іти, (слідком) слідувати, слідкувати за ким, (редко) слідити за ким. [Іди слідом за мною (Єв.). Так і біга, так і слідує за ним (Зміїв)]. -ти (по чьим следам) (переносно) - іти чиїми слідами, топтати стежку чию. [Доведеться їй топтати материну стежку (Коцюб.)]. -ти до каких пределов, как далеко (в прямом и переносн. значении) - як далеко сягати. [Дальш сього ідеалу не сягонуло ні козацтво, ні гайдамацтво, бо й нікуди було сягати (Куліш)]. -ти рука об руку с чем - іти у парі з чим. [У парі з цією, філософією іде у Кобилянської і невиразність її художніх засобів (Єфр.)]. -ти по круговой линии - колувати. [Горою сонечко колує (Основа, 1862)]. -ти сплошной массой, непрерывным потоком - лавою (стіною) іти (сунути), ринути. [І куди їм скаже йти, усі стіною так і йдуть (Квітка). Ніколи так вода під міст не рине, як містом скрізь веселі ринуть люди (Куліш)]. -ти куда глаза глядят, куда приведёт дорога - іти світ за очі, іти просто за дорогою (Франко), іти куди очі дивляться, куди ведуть очі. Она идёт замуж - вона йде заміж, вона віддається за кого. -ти в бой - іти в бій, до бою, до побою іти (ставати). [Дали коня, дали зброю, ставай, синку, до побою (Гол.)]. Войско идёт в поход - військо йде (рушає) в похід. -ти в военную службу - іти, вступати до війська. -ти врозь, в разрез с чем - різнити з чим. [Різнив-би я з своїми поглядами, зробившися прокурором (Грінч.)]. Он на всё идёт - він на все йде, поступає. Эта дорога идёт в город - ця дорога веде (прямує) до міста. -ти в руку кому - іти в руку, ітися на руку, вестися кому; срвн. Везти 2. -ти во вред кому - на шкоду кому йти. -ти в прок - см. Прок 1. Богатство не идёт ему в прок - багатство не йде йому на користь (на пожиток, на добре, в руку). Голова идёт кругом - голова обертом іде, у голові морочиться. Идут ли ваши часы? - чи йде ваш годинник? Гвоздь не идёт в стену - гвіздок не йде, не лізе в стіну. Корабль шёл под всеми парусами или на всех парусах - корабель ішов (плив) під усіма вітрилами. Чай идёт к нам из Китая - чай іде до нас з Китаю. От нас идёт: сало, кожи, пенька, а к нам идут: кисея, ленты, полотна - від нас ідуть: сало, шкури, коноплі, а до нас ідуть: серпанок, стрічки, полотна. Товар этот не идёт с рук - крам цей не йде, погано збувається. Дождь, снег идёт - дощ, сніг іде, падає. Лёд идёт по реке - крига йде на річці. У него кровь идёт из носу - у його (и йому) кров іде з носа. Деревцо идёт хорошо - деревце росте добре. -ти на прибыль - прибувати, (о луне) підповнюватися. [Місяць уже підповнюється (Звин.)]. Вода идёт на прибыль - вода прибуває. Жалованье идёт ему с первого мая - платня йде йому з першого травня. Сон не идёт, не шёл к нему - сон не бере, не брав його. Идёт слух, молва о ком - чутка йде (ходить), поговір, поголоска йде про кого, (громкая молва) гуде слава про кого. -ти к делу - стосуватися (припадати) до речи. К тому дело идёт - на те воно йдеться, до того воно йдеться. Идёт к добру - на добро йдеться. К чему идёт (клонится) дело - до чого (воно) йдеться, до чого це йдеться (приходиться), на що воно забирається, на що заноситься. [Отець Харитін догадався, до чого воно йдеться (Н.-Лев.). Бачивши тоді королі польські, на що воно вже по козацьких землях забирається, козаків до себе ласкою прихиляли (Куліш). Він знав, до чого се приходиться, здригнув увесь (Квітка). Час був непевний, заносилося на велику війну, як на бурю (Маковей)]. Идёт - (ладно) гаразд, добре; (для выражения согласия) згода. Каково здоровье? - Идёт! - як здоров'я? - Гаразд, добре! Держу сто рублей, идёт? - Идёт! - закладаюся на сто карбованців, згода? - Згода! Один раз куда ни шло - один раз іще якось можна; раз мати породила! Куда ни шло - та нехай вже. -ти (брать начало) от кого, от чего - іти, заходити від кого, від чого. [То сам початок читальні заходить ще від старого діда Митра і від баби Митрихи і дяка Базя (Стефаник)]. -ти по правде, -ти против совести - чинити по правді, проти совісти (сумління). -ти с козыря - ходити, іти з козиря (гал. з атута), козиряти. Наше дело идёт на лад - справа наша йде в лад, іде (кладеться) на добре. -ти войной на кого - іти війною на кого, іти воювати кого.

2) (о работе, деле: подвигаться вперёд) іти, посуватися, поступати, (безлично) поступатися. [Поступніш на товстому вишивати: нитки товсті, то поступається скоріш (Конгр.). Часто бігала дивитися, як посувалась робота (Коцюб.)];

3) (вестись, происходить) іти, вестися, провадитися, точитися; (о богослуж.: совершаться) правитися. [Чи все за сі два дні велось вам до вподоби? (Самійл.). На протязі всього 1919 року все точилася кривава боротьба (Азб. Ком.). Сим робом усе життя народнього духа провадиться (Куліш)]. В церкви идёт молебен, богослужение - у церкві правиться молебень, служба Божа. Идут торги на поставку муки - ідуть, провадяться, відбуваються торги на постачання борошна. У нас идут разные постройки - у нас іде різне будування. Разговор, речь идёт, шёл о чем-л. - розмова йде, йшла, розмова, річ ведеться, велася, мова мовиться, мовилася про (за) що, ідеться, ішлося про що. [Товаришка взяла шиття, я книжку, розмова наша більше не велася (Л. Укр.). Мова мовиться, а хліб їсться (Приказка)]. Речь идёт о том, что… - ідеться (іде) про те, що… [Якби йшлося тільки про те, що він розгніває і хана і російський уряд, Газіс не вагався-б (Леонт.). Тут не про голу естетику йде, тут справа глибша (Крим.)];

4) (продолжаться, тянуться) іти, тягтися. [Бенькет все йшов та йшов (Стор.)]. От горы идёт лес, а далее идут пески - від гори іде (тягнеться) ліс, а далі йдуть (тягнуться) піски. Липовая аллея идёт вдоль канала - липова алея іде (тягнеться) вздовж (уподовж) каналу;

5) (расходоваться, употребляться) іти. [На що-ж я з скрині дістаю та вишиваю! Скільки ниток марно йде (М. Вовч.). Галун іде на краски (Сл. Ум.)]. Половина моего дохода идёт на воспитание детей - половина мого прибутку йде на виховання дітей. На фунт пороху идёт шесть фунтов дроби - на фунт пороху іде шість фунтів дробу (шроту);

6) (проходить) іти, минати, пливти, спливати; срвн. Проходить 10, Протекать 4. [Все йде, все минає - і краю немає (Шевч.)]. Шли годы - минали роки. Время идёт быстро, незаметно - час минає (пливе, спливає) хутко, непомітно. Год шёл за годом - рік минав (спливав) по рокові. Ей шёл уже шестнадцатый год - вона вже у шістнадцятий рік вступала (М. Вовч.), їй вже шістнадцятий рік поступав;

7) (быть к лицу) личити, лицювати, бути до лиця кому, (приходиться) упадати, подобати кому, (подходить) приставати до кого, до чого, пасувати, (к)шталтити до чого. [А вбрання студентське так личить йому до стану стрункого (Тесл.). Тобі тото не лицює (Желех.). Те не зовсім до лиця їй, бо вона носить в собі тугу (Єфр.). Постановили, що нікому так не впадає (бути пасічником), як йому (Гліб.). Так подоба, як сліпому дзеркало (Номис). Ні до кого не пристає так ота приповість, як до подолян (Свидн.). Пучок білих троянд чудово приставав до її чорних брів (Н.-Лев.). Ці чоботи до твоїх штанів не пасують (Чигирин.). До ції свити ця підшивка не шталтить (Звяг.)]. Идёт, как корове седло - пристало, як свині наритники. Эта причёска очень идёт ей - ця зачіска їй дуже личить, дуже до лиця. Синий цвет идёт к жёлтому - синій колір пасує до жовтого. Не идёт тебе так говорить - не личить тобі так казати.

* * *

1) іти́ (іду́, іде́ш); ( двигаться по воде) пливти́, плисти́ и пли́сти (пливу́, пливе́ш), пли́нути; ( держать путь) верста́ти доро́гу (шлях); ( медленно шагать) ди́бати; ( с трудом) бра́тися (беру́ся, бере́шся)

2) ( о течении времени) іти́, йти, мина́ти

3) (кому-чему, к кому-чему - соответствовать, быть подходящим) пасува́ти (до кого-чого, кому-чому); ( годиться) ли́чити (кому-чому, до чого); ( быть к лицу) бу́ти до лиця́, пристава́ти, -стає́ (кому)

4) (получаться, подвигаться, спориться) іти́, посува́тися

корова, ум. корівка; специальнее: (первый раз отелившаяся) первістка, (телящаяся через год) перелітка, (доящаяся не на все дойки) мимка, (во время течки) гониця; (в детск. языке) маня, муня, миня, биня. -ва яловая, стельная, дойная, молочная - корова ялова (ялівка), тільна, дійна, молочна. Бодливой -ве бог рог не даёт - коли-б свині роги, поколола- б усіх; якби жабі хвіст, усе-б поле витолочила (Приказки). Как -ва языком слизнула (следа не осталось) - як корова язиком злизала; як віл лизнув; як лизень (лиз) злизав (Приказки). Пристало, как седло к -ве - пристало (підходить), як корові кульбака, як свині наритники (Приказки). Чья бы -ва мычала, а наша б молчала - чия б гарчала, чия-б мовчала. Балованная -ва всё стадо балует - дай волю одному, всі на голову сядуть. Морская -ва, зоол. Rhytina Stelleri - морська корова.

* * *

(для свиней) корито, (для лошадей) жолоб (-лоба), (для дом. обихода) вагани, ночви (-чов). [Корито не ходить до свиней, а свині до корита (Номис). Візьме тебе за повода і приведе до жолоба (Пісня)]. -рыто для водопоя - корито, пійло, колода, жолоб. [Черпали воду та й сповняли пійла, щоб понапувати вівці (Біблія). Приверни коней до колоди (Сл. Гр.)]. -рыто для овчарок - ялак. -рыто для стирки белья - ночви (-чов), ночовки, нецьки (- цьок), вагани. -рыто речное - річище, корито, річне ложище. Было бы -рыто, а свиньи будут - аби корито, а свині прийдуть; аби люди, а піп буде; аби були побрязкачі, то будуть і послухачі (Приказки). Остаться у разбитого -рыта - зостатися з поламаним возом. Мудрёное дело -то! - велике діло опеньки!

* * *

n (pl без змін)

1) велика рогата худоба

2) заст. гади; сволота, наволоч; паскуда; паразити (про комах)

3) мор. живий вантаж

* * *

1) велика рогата худоба; корови е бики

2) дрібна рогата худоба; коні, вівці, свині

3) тварюка, скотина, бидло; сволота ( про людей)

4) паразити; гади (про комах, зміїв)

5) peл. твар, звір

6) мop. живий вантаж

n; с-г

1. n

1) ноші, носилки (для перенесення хворих тощо)

2) паланкін

3) підстилка (для худоби)

4) виводок (поросят тощо)

5) безладдя

6) розкидані речі; покидьки, сміття

2. v

1) підстилати, робити підстилку (для худоби)

2) пороситися, щенитися, метати

3) смітити; розкидати; чинити безладдя (розгардіяш)

* * *

1) паланкін

2) носилки (для перенесення хворих, поранених)

1) розкидані речі; накиданий папір, сміття; "no litter'' ''не смітити'' ( напис); безлад

2) солом'яна підстилка ( для худоби); солома для захисту від холоду ( рослин)

3) приплід (свині, собаки)

4) опале листя, хмиз; лісова підстилка

1) смітити, накидати, чинити безлад

2) підстилати, робити підстилку (для коня; litter down)

3) метати, приносити ( дитинчат)

n ж. ім'я

Ніб (зменш. від Isabel, Isabella)

* * *

1) ( металеве) перо; icт. загострений кінчик гусячого пера; перо рейсфедера

2) гострий кінчик ( чого-небудь); клин

3) дзьоб ( птаха); рило (свині; людини)

4) тex. виступ; вістря; шип

5) pl подрібнені боби какао

6) cл. пройдисвіт

7) тeкcт. наліт ( вада шовку); pl шишки або потовщення шовку-сирцю

1) вставляти перо у ручку

2) лагодити ( гусяче) перо

1. n

1) хатина, халупа

2) амер., розм. нероба, гультяй; волоцюга

3) амер. шкапа

4) розм. зерно, що висипалося з колосків (після жнив); опалі плоди (горіхи, жолуді тощо)

5) свійська птиця і свині, що пасуться на стерні

6) право пасти свійську птицю і свиней на стерні (після жнив)

2. v

1) бродяжити, тинятися

2) байдикувати, ледарювати

3) випускати худобу на стерню

4) пастися на стерні

6) жити (з кимсь)

* * *

n; сл.

1) барбекю, засмажена цілою туша (бика, свині)

2) барбекю, печеня на рожні ( типу шашлику)

3) пікнік або прийом на відкритому повітрі, під час якого гостей пригощають м'ясом, смаженим на рожні

4) aмep. ресторан типу шашличні

5) заст. рама з рожном (для смаження, в'ялення або копчення туші); рама ліжка; настил для сушіння кавових бобів

1) смажити цілим (бика, барана); смажити (м'ясо, рибу) скибочками на рожні

2) заст. сушити на сонці ( боби)

1) велика рогата худоба; корови е бики

2) дрібна рогата худоба; коні, вівці, свині

3) тварюка, скотина, бидло; сволота ( про людей)

4) паразити; гади (про комах, зміїв)

5) peл. твар, звір

6) мop. живий вантаж

n; с-г